Під час вторгнення Павло з родиною жив у Києві. Власної автівки не було. Дістатися більш безпечного міста допомогли знайомі.
"Їхали через Ірпінь та Бучу. Виїхали через міст. Його через день підірвали. Їхали в бік Житомира. Сутінки. Бачили наші колони. На броні сиділа піхота. Доїхали до міста Новоград-Волинський. Поблизу військові об'єкти з боєприпасами. Поїхали на Захід. На електричці поїхали далі. Шепетівка. Там був аеродром. Було небезпечно. На таксі дісталися до Карпат", - розповів житель Києва Павло.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.