Мені 64 роки. Я на пенсії. До війни мешкала в Степногірську. Жила спокійно, усе було добре. Літом завжди їздила на море. Зараз немає планів взагалі, не знаю, як себе врятувати, бо ніде сховатися від цього всього.  

24 лютого ми були вдома. Зранку з новин по телебаченню дізналися, що почалася війна.

Нас сильно бомбили. Недалеко були прильоти, і ми вирішили виїхати.

Я зі знайомим виїхала на машині. У дорозі проблем не було, тільки довго їхали.

Слава Богу, я не зіткнулася з гуманітарною катастрофою.

Не можу відповісти, коли скінчитися війна. Можу тільки сказати, що мені дуже хочеться, щоб швидше. Вірю в наших хлопців. Перемога буде за нами.