Ніна Василівна була змушена покинути домівку, адже росіяни почали сильно обстрілювати Гуляйполе

Мені 63 роки, я пенсіонерка. До війни жила в Гуляйполі, зараз орендую квартиру в Запоріжжі. 

24 лютого я була в лікарні в Запоріжжі, адже 22 лютого мені зробили операцію, а потім виписали. Я місяць сиділа в підвалі, й там захворіла. Досі лікуюся.

Я вирішила виїжджати з міста, коли почалися обстріли, ракети літали. Росіяни розбомбили все місто, і зараз бомблять.

Евакуацію організували наші військові. Мої собаки і коти залишилися вдома. У місті залишились люди, які підгодовують їх.

На щастя, я не зіткнулась з гуманітарною катастрофою. У Гуляйполі не було газу, світла, води, а в Запоріжжі все є. Мені видають гуманітарну допомогу.

Тепер моє життя зміниться точно не в кращу сторону. Десь потрібно жити. А де? Хто нам що дасть? Будемо повертатися в наші домівки, якщо повністю не розіб’ють. Хочу, щоб війна швидке закінчилась.