Мені 56 років, я з міста Чугуєва. Перший день війни був дуже важким: не хочу навіть згадувати, бо буду плакати.
Звісно, одразу виникли матеріальні труднощі. Я залишилася без роботи, а того, що нам платять як ВПО, дуже мало.
Шокували звірства, які роблять росіяни на нашій землі. Я не думала ніколи, що може бути війна. Досі не можу повірити, що вони на нас напали.
Обстановка, яка складалася в місті, стала небезпечною, і я вирішила виїхати. У мене сім’ї немає, я одинока. Моя сім’я - мама і сестра в Куп’янську. Туди я не могла поїхати, бо там - окупація. Звісно, на нерви це все вплинуло.
Наразі я знаходжусь в Полтавській області як ВПО: виїхала на деякий період. Шукала роботу, але її дуже мало. Мені жіночка дала хату в селі Полтавської області - я тут проживаю.
Я не експерт, щоб прогнозувати закінчення війни, але ми чекаємо якнайшвидшої нашої Перемоги.
