Валерія Зубань з Полтави розповідає про найважчу втрату у своєму житті. Її батько добровільно пішов  на фронт. Валерія пам’ятає, як вони з мамою щодня чекали на його повідомлення. Вона малювала картини, які тато завжди брав із собою, зберігаючи їх, як талісман. Сьогодні найбільша підтримка Валерії  — мама, бабуся та старша сестра Поліна. В Полтаві дівчинка відвідує танцювальні заняття з хіп-хопу та мріє стати хореографкою. Для Валерії це шлях до майбутнього, яке вона хоче побудувати попри біль втрати.

Свою історію Валерія розповіла під час програми «Мирний відпочинок дітям України» на Закарпатті, яку організував Фонд Ріната Ахметова.