Тимур Романенко виріс у Храпівщині — селі зовсім поруч із російським кордоном. Коли почалося повномасштабне вторгнення, село опинилося під постійними обстрілами, і родині довелося виїхати до Сум. Від рідного села Тимура майже нічого не залишилося. Зруйновані та згорілі хати, розбиті паркани, понівечені подвір’я. Та дві будівлі їхньої родини ще стоять, щоправда, без вікон та даху. Тимур мріє, що одного дня все відбудується і можна буде повернутися додому. Від війни він відволікається завдяки програмуванню й комп’ютерним іграм. Каже, що хоче стати кіберспортсменом.

Свою історію хлопець розповів під час програми «Мирний відпочинок дітям України» на Закарпатті, організованої Фондом Ріната Ахметова.