«Я втратила трьох близьких людей»

Мені 61 рік. Ми з чоловіком живемо в місті Охтирка. Активні бойові дії були в основному в центрі міста. Там живуть мої куми. Коли стало дуже небезпечно, вони перейшли до нас.

Я ходила до Михайлівського храму і допомагала людям, які там ховалися. Туди приходили дідусі й бабусі, яким уже за вісімдесят. Вони говорили, що ще дітьми переховувалися в цьому храмі під час Другої світової війни. Люди зносили в храм стелажі, лежаки, ковдри, подушки й усе, що було потрібно. У нас дуже хороший батюшка. Він вдень і вночі був у храмі, допомагав усім. А зараз ми збираємо гуманітарну допомогу для військових.

Дуже багато знайомих проживали біля військової частини. В усіх будинки залишилися без вікон і без даху. Храм також пошкоджений.

У знайомої син був у військовій частині. Він вважається зниклим безвісти. Я втратила трьох близьких людей.

У нас приватний будинок, тому продуктів вистачало. Ми ще й з іншими ділилися. Дещо передавали доньці й синові. Вони живуть в інших містах.

Ми обов’язково прийдемо до перемоги. Потрібно буде все відбудовувати, але ми працелюбний народ, впораємося. Головне, щоб більше не було війни.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/