У нас не вцілів жоден будинок. Селище розташоване біля Донецького аеропорту, жителі виїхали. Ми перші відчули на собі наслідки страшних обстрілів.

Перший снаряд влучив у дах. Усе, що було потім, я досі згадую з жахом. Снаряд влучив у підвал, де я перебував. Встиг вискочити, втік до одних спортивних штанях.

Повернувся по собаку, а він уже був мертвий. Будинок був повністю зруйнований.

Інші будинки стоять порожні, жити в них неможливо.

Ми переїхали до Донецька. Я – до гуртожитку, сусіду дали притулок знайомі. Я дуже сумую за рідною домівкою. Час від часу заходжу за сусідом, і ми разом вирушаємо додому. Приїдемо, посидимо… Тягне нас сюди.