Максимова Вероніка
8-а клас, Дніпровський ліцей №42 Дніпровської міської ради
Вчителька, що надихнула на написання – Шапошник Світлана Петрівна
Моя Україна майбутнього
Україна - невичерпне, єдине джерело сили й натхнення для кожного українця. Кожен, хто в неї вірить, додає краплю впевненості до її могутності проти перешкод і негараздів. Вона - герой усіх років і століть - відчайдушно веде боротьбу, не жалкуючи себе.
Сьогодення України надає кожній людині віру в найкраще та надію на силу й витримку нашої держави. Особисто для мене мир означає взаєморозуміння та повагу між кожним із нас. В основному, це поняття охоплює визначення спокою та безпеки. Наразі становище в нашій країні тісно пов'язало між собою всіх українців, а саме: спільні турботи, переживання й страхи. Триває етап духовного миру, розуміння та гармонії між нашим народом. На мою думку, якщо всі ми, українці, прийдемо до спільного висновку і в кінцевому підсумку до миру в державі, то неодмінно зможемо подолати злощасних ворогів та всі проблеми на життєвому шляху.
Україна майбутнього - вільна, незалежна, мирна, процвітаюча держава.
Я уявляю нашу країну в майбутньому розвиненою, екологічною, з безліччю новітніх технологій і розробок, де житимуть щасливі люди.
По закінченні війни ми будемо відбудовувати нашу державу й налагоджувати життя в ній. На мою думку, сучасне покоління наполегливо працюватиме над покращенням умов життя в Україні, розвиватиме економіку, будівництво, благодійність, виробництва й можливості для життя. Наша держава стане найбажанішою країною для проживання, навчання, роботи й відпочинку людей із різних куточків світу. У політиці будуть задіяні компетентні, достойні особи, які дбатимуть про добробут та спокій громадян. Люди берегтимуть природу та доглядатимуть за нею, цінуючи дари, якими вона нас наділила. Я вірю в наше світле, щасливе майбутнє! Перемога - точно за Україною!
Коли Україна переможе, я буду безмежно рада та найголовніше - дуже вдячна нашим захисникам за закінчення цієї нестерпної боротьби, яка залишила незліченну кількість болю, страждань і переживань за своє життя та життя рідних.
Ця пекельна війна розділила мільйони родин, забрала душі багатьох на небеса, вона змінила все, крім нашої волі, незламності та витримки.
Буду дякувати за спокійне небо над головою. Зателефоную своїм рідним, щоб потішити їх, поспілкуюсь із друзями й піду якнайшвидше з ними гуляти. Обійму свою матусю, скажу, як сильно я її люблю, обов'язково влаштую свято в колі найближчих людей. Нарешті, піду навчатися до школи та побачу своїх однокласників! Поїду подорожувати по світу з матусею, візьму собаку з притулку і віддам їй всю свою любов, турботу і комфортне життя. Відвідаю пам'ятки кожного з міст України, поїду по гриби з бабусею та дідусем вже у безпечний ліс. А ще зберу свою родину й поїду на море до нашого Криму і буду найщасливішою людиною в цілому світі!