Я жила неподалік кордону з Росією. У перший день почула вибухи. Я залишалась дома під обстрілами. Росіяни наступали на Сумську область. Я була з мамою. Брат був в окупації. Ми не могли до нього додзвонитись.

Мама так перехвилювалась, що у неї стався інсульт, і вона померла. Я тяжко переживаю її втрату. 

Зараз живу у Ворожбі. Роботи у мене немає. Намагаюсь засаджувати та продавати огірки, аби хоч щось заробити. Психологічно мені дуже важко, бо все життя була при роботі. Я дуже хочу миру, щоб наші люди не страждали.