Мене звати Ліза, мені нещодавно виповнилося 17 років. Я народилась та жила в м. Маріуполі до початку повномасштабного вторгнення. В мене є дві сестри, молодшій 8, старшій 22, мама, тато та чоловік сестри, якого я вважаю братом. Я дуже любила наше місто, свій дім, якого мене позбавили росіяни. Взимку я зі своєю сім'єю та друзями любила гуляти по драму, дивитися на чарівну красу міста та ярмарки. Особливо мені запам'яталась останні новорічні свята перед війною.

Зараз я та моя сім'я орендуємо житло у Києві. Ще до повномасштабного вторгення мій батько брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській області, але на жаль отримав поранення, інвалідність та його комісували. З початку повномасштабного вторгення я та моя сім'я перебували в окупованому Маріуполі, під постійними обстрілами та жили у підвалі дому. В цей час чоловік сестри боронив місто, згодом вулиці лівого берега та завод "Азовсталь". Після наказу верховнокомандувача він та його побратими вийшли в полон. Ми з сім'єю виїхали з міста 16 березня на підконтрольну територію України. Згодом, коли з'явився зв'язок ми дізнались про загибель двоюрідного брата, якому на той момент було 10 років.

Я б хотіла отримати планшет для навчання, електронну книгу або електронну зубну щітку. Але буду вдячна будь-чому!