30-річний Анатолій Янюк загинув 3 березня 2022 року в селі Ягідне на Чернігівщині. Беззбройного цивільного чоловіка російські військові розстріляли біля двору його дідуся та бабусі. Окупанти наказали Анатолію лягти, та він відповів: «Я на своїй землі, перед вами лягати не буду». Після цих слів хлопця вбили пострілом у голову.
Тривалий час тіло лежало у дворі, потім російські окупанти вивезли Анатолія до лісу. Коли в шкільному підвалі Ягідного, куди вони зігнали все село, загинуло кілька людей, їх дозволили прикопати на кладовищі. Тоді селяни забрали й тіло Анатолія. Після звільнення Ягідного братню могилу ексгумували й невдовзі загиблого перепоховали окремо на тому ж кладовищі.
Анатолій народився в місті Славутич на Київщині. У Ягідному жили його дідусь та бабуся. Анатолій з дитинства часто приїздив туди на канікули. Після школи він навчався в Київському вищому професійному училищі будівництва і дизайну на столяра-паркетника. Потім здобув освіту електрика. Працював у Києві, Чернігові на меблевих фабриках. Їздив на заробітки в Польщу. Планував працювати водієм пасажирського мінібуса.
Повномасштабна війна застала Анатолія в Чернігові. Повернутися до Славутича він не міг – транспорт не курсував. Анатолій доїхав до автомобільного моста у Чернігові, а потім із друзями пішки йшов майже 18 кілометрів до Ягідного.
Зі своєю мамою чоловік востаннє говорив 26 лютого, після цього зв’язок у Ягідному зник. Про окупацію і загибель сина батьки дізналися на початку квітня, після звільнення Чернігівщини Збройними силами України.
Забрати тіло Анатолія з моргу допомогли друзі та волонтери. Вони на руках несли білий мішок із ним через пішохідний міст, а потім поїхали до Ягідного. По-іншому зробити було неможливо, бо автомобільний міст до Чернігова зруйнували.
«Я сиділа поруч із тілом сина, говорила до нього востаннє… Мій Толік завжди був такий щирий, добрий, душевний... Він так багато працював, стільки всього вмів. Допомагав і рідним, і друзям. Тепер ми з чоловіком лишилися самі», – сказала пані Марія.
У Анатолія Янюка залишилися батьки та дідусь і бабуся.
Історія з instagram каналу Victims of russia.