Земляна Катерина, 10 клас, Комунальний заклад "Матвіївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів" Запорізької обласної ради

Вчитель, що надихнув на написання есе — Бойко Любов Андріївна

"1000 днів війни. Мій шлях"

Я проживала найкращі, безтурботні роки свого життя. Дні минали один за одним, поряд завжди були друзі. Вони приносили в моє життя багато яскравих та теплих моментів, які прикрашали похмуру атмосферу, створену сніжною зимою, що вже наближалася до завершення. Як і завжди, ми з друзями проводили час разом, а наступного дня я збиралася йти до школи.

Сирена розірвала тишу раннього ранку, вириваючи мене з безтурботного сну. Це було 24 лютого 2022 року, день, який назавжди змінив моє життя. Страх, невідомість, туга за домом — ці почуття стали моїми постійними супутниками...

Ми, вирішивши не залишатись у небезпеці, виїхали за кордон. Нас ласкаво прийняла Польща. Там я зустріла неймовірних людей. Це були поляки та інші люди з різних куточків світу. Саме вони стали моєю опорою на той час. В них я знаходила підтримку, якої так не вистачало у ті важкі часи. Разом ми готували традиційні страви, ділилися історіями, допомагали один одному вивчати мову. Ці зустрічі стали для мене справжнім порятунком.

Кожна розмова з ними нагадувала мені про все, що я залишила вдома. Бувало, що під час розмови я відчувала себе так, ніби розмовляю зі своїми однокласниками. Але потім я розуміла, що це все ж таки інші люди, і в моєму серці залишалася порожнеча.

Новини з фронту розривали душу на частини, особливо після того, як брата забрали на війну. Кожен день хвилювалась за нього та інших військових. Молилась за те, щоб наші хлопці та дівчата повернулись додому живими.

З часом мені ставало ще важче від постійних емоційних хвилювань, тому я вирішила залишити сум, знаходити в собі сили жити далі, бо це і є визначною рисою характеру українців — сміливість, готовність йти у бій, міцно триматися на ногах. Ми з іншими українцями організовували спільні вечері, де готували традиційні українські страви. Це було не просто приготування їжі, а справжній ритуал, який об’єднував нас і нагадував про дім. Під час цих вечер ми співали українські пісні, ділилися історіями та підтримували один одного.

2022 рік завершувався. Хоч інша країна викликала в мене позитивні емоції, вдома завжди набагато краще. Тепло вечірніх розмов з сім’єю, веселощі з друзями. Це все, чого мені не вистачало цілий рік. Тому ми вирішили повернутись в Україну.

Рідне місто змінилося до невпізнання. З’явилися нові будинки, змінилися маршрути автобусів. Але найголовніше — змінилися люди. Вони стали більш згуртованими, сильними. І я відчувала, що теж змінилася, стала більш дорослою і відповідальною. Повернення додому після такого випробування — це одночасно і полегшення, і новий виклик.

Коли війна триває, а вибухи стали частиною повсякденного життя, важко повністю розслабитися і відчути себе в безпеці.

Згодом я повернулась до звичного життя та допомагала волонтерам. Ми збирали посилки, де була їжа, ліки та теплий одяг, щоб захисникам було комфортніше у суворих польових умовах. Також не забували про наших чотирилапих друзів, які були вивезені з зони активних бойових дій. Бідолашні тваринки були дуже налякані та абсолютно безпомічні. Небайдужі люди забрали деяких до себе додому, а ті, що не мають можливості цього зробити, купують корм, інші речі й передають у притулки. Піклування про інших — найважливіша частина в такий період життя.

Я сподіваюсь, що війна незабаром закінчиться і я запрошу усіх, з ким познайомилась в Польщі, у нову, відбудовану, незалежну Україну, покажу їм кожний куточок свого рідного краю.

Ми обов’язково відвідаємо Карпати, Київ, Харків, позасмагаємо на сонці в нашому Криму, прогуляємося вуличками мого рідного міста, Запоріжжя.

Головне — не забувати, хто ти. Ти — українець, представник героїчного, мужнього народу. Але насамперед, ти — людина. Що б з тобою не сталось, не втрачай людяності та допомагай ближнім. "Разом до перемоги" — це більше ніж просто фраза, це наш спільний шлях, наша мета і наша віра в краще майбутнє. Кожен з нас, роблячи свій внесок, наближає цей день.