Людмила Василівна працює головою Садового товариства «Зелена галявина» у місті Щастя. Вона розповідає про своє потрясіння, коли почалася війна, яка розбудила її посеред ночі першим обстрілом.
З того часу довелося довго ховатися у підвалі. Будинок постраждав, балкон висів на волосині, а вікон не було – таке видовище жінка побачила після першого бомбардування. Дедалі більше ставало зруйнованих будинків, а найстрашніше – загинуло багато людей. Вона мріє про можливість поїхати до батьківського дому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.