Коли почався обстріл міста, ми були вдома самі із сестрою. Я, напевно, дивом уцілів.

Обвалилася стеля, я трохи присів від вибуху. А ось сестрі Даші не пощастило – осколки поранили її, влучили в голову і тіло. Вона впала на коліна, а ззаду впав дах, цегла посипалася.  

Наша мама була в цей час на роботі, на металургійному комбінаті. Обробити рани сестрі допомогла сусідка. Викликали швидку, і тільки потім я зателефонував мамі. Сказав: «Мамо, квартири немає, Даша в крові, її обробляють».

Зараз ми живемо в дідуся, у зруйновану квартиру навряд чи повернемося швидко. Піротехніки знайшли в батареї третій осколок від снаряда, коли ми вже були в лікарні.