«Я шукаю різні психологічні тренінги, які допомагають стабілізувати мій емоційний стан»

Оксана залишилася з дитиною в окупації, та навіть попри це намагається жити, а не існувати

Ми були вдома, коли почалася війна. Був ранок, усі ще спали, а ми з чоловіком увімкнули телевізор і дізналися, що почалося повномасштабне вторгнення в нашу країну. Це було 24 лютого.

Чоловік одразу пішов воювати. А я залишилася без роботи. Втім зараз і не до неї, адже на мені - весь дім та чималий город. А ще потрібно приділяти увагу синові, йому незабаром виповниться сім років. Допомагати мені нікому, наші дідусь і бабуся проживають на території, де ведуться бойові дії.

Спочатку нам, як і всім, не вистачало їжі, палива і звичайних побутових речей. Та потім мій чоловік почав потроху нам допомагати і, завдяки нашій економії та кмітливості, ми зараз не потребуємо чогось дуже гостро.

Зі мною почала частіше спілкуватись моя подруга. Я цьому дуже рада, оскільки в цей нелегкий час кожному потрібна допомога і розуміння. Головне, щоб поруч була людина, яка зможе і тебе вислухати, і поділитися своїми думками. Зараз я шукаю різні психологічні тренінги, які допомагають стабілізувати мій емоційний стан. Це все завдяки моїй подрузі.

Нажаль, сьогодні я безробітна. До війни працювала провізором, а нині працювати на нову владу не хочу.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/