У перший день війни я почула вибухи. Хвилювалась за своїх трьох дітей. Вони не пішли до школи. Рідне місто почали обстрілювати, а у мене не стало роботи. Я вивезла дітей подалі від війни - у Кропивницький. Тут чоловіку запропонували роботу. За кордон я виїжджати не планую, діти також проти цього. Мої рідні роз’їхались країною. Зараз моя основна робота – це мої діти. Я про них піклуюсь, дбаю про те,  щоб вони жили далі. Хотілося б побачити закінчення війни. Я планую повернутись додому. Бажаю мирного майбутнього для своїх дітей.