«Я прийшла на роботу, а там усі вікна були вибиті»

Людмила Батуринець постійно згадує про своє мирне життя, коли був живий її чоловік, коли вони з дітьми та онуками, часто їздили на прогулянки до Донецька, ходили на пікніки.

"Перший день війни - це коли над нашим селищем пролетіли снаряди" - зі сльозами на очах, згадує пенсіонерка. Того дня дуже злякалася її онука, яка була на той час у дворі. Коли після цього, Людмила Володимирівна прийшла на роботу, то побачила, що там були розбиті всі вікна. Після цього бомбардування, через нервове потрясіння, захворів чоловік пенсіонерки. І невдовзі помер. Наразі жінка залишилася жити сама. Вона дуже втомилася жити в постійній напрузі, і хоче тиші та спокою.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/