Історії, які ви нам довірили
У мене є чоловік і син. Ми з міста Дніпро. На території нашого міста не проходили бойові дії, але під ракетний обстріл воно потрапляло. Морально дуже тяжко. У мене є знайомі, які зараз в полоні і ті, які загинули.
Ми з чоловіком працюємо в ДСНС. 24 лютого заступили на цілодобове чергування. Уже зранку знали про те, що почалася війна, і почули перші вибухи.
Після того як дізналася, що було в Бучі та інших містах, досі не можу побороти страх втратити дитину. Життя сина для мене – все.
Я попросила двоюрідну сестру забрати до себе сина, а вона мені відмовила. Більше я з нею не спілкуюся. Зате подруга, яка живе за кордоном, запрошувала до себе і пропонувала допомогти всім необхідним. Ось так подруга стала ріднішою, ніж сестра.
Я реалістка, тому вважаю, що війна триватиме ще років п’ять.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
