Життя до війни було зовсім інакшим, кожен мав плани на своє майбутнє і я в тому числі, я не мала гадки про те, що таке може трапитись з моєю країною.

Зрозуміла лише тоді, коли почула гучний звук сирени, яка попереджає про небезпеку мій народ... Знаходившись вдома, я розуміла те, що українців чекає нелегкий час, але я впевнена, що кожен з нас буде боротись до кінця.

Спрацював будильник у 7 ранку, який я поставила, щоб не запізнитись в школу, перше, що я буду пам'ятати – це повідомлення моєї вчительки "розпочато воєнний стан" і відповіді моїх однокласників "це війна?.. так..це війна..."