Мені 58 років. Я живу з чоловіком у Бериславському районі Херсонської області. 24 лютого, о п’ятій ранку, над нашим селом пролетіли ракети. Згодом ми дізналися від сільського голови, що почалася війна. 12 березня наше село потрапило в окупацію. У будинку навпроти жили вагнерівці. Перед визволенням були тяжкі  бої. 

Із шістдесяти будинків уціліло лише вісім. Окупанти обстрілювали нас з літаків і танків. Знущалися над людьми. Троє односельців загинули.

Ми виїхали 14 вересня. Нас під обстрілами вивезли військові. Ми залишили господарство. Повернулися 14 листопада. Будинок дуже пошкоджений. Наших корів убили. 

Спочатку у нас нічого не було. Потім привозили гуманітарну допомогу. Ми вдячні людям, які не побоялися під обстрілами їздити в наше село. Україна обов’язково переможе.