Зранку прокинулися від вибухів, а потім через соцмережі побачили, що відбулося. Почали збирати речі. І вже ввечері прийшлося виїхати, бо було дуже гаряче. Проїжджали блокпости. Було темно і дуже страшно. Не знали, що нас чекає далі. 

Я з Маріуполя приїхала до себе додому. Це теж Донецька область, але там не було бойових дій. Там все потрібне було. Потім із дому також прийшлося переїхати. Я побула в батьків, і там почалися бойові дії, тож довелося їхати в Кривий Ріг, бо було страшно. Батьки через два дні після мене поїхали. Зараз я вже в Кропивницькому.

Шокує взагалі все, що відбувається з боку цих нелюдів. Я навіть не можу підібрати слів, щоб описати, що я відчуваю до них. Але мені здається, що скоро всьому буде кінець – переможе Україна.

Хочу додому повернутися, і щоб батьки теж повернулися. Хочеться побачити всіх рідних, зібратися за сімейним столом.