«Я плакала ночами. Було страшно»

У 2014 році, на початку літа ми із сестрою поїхали в санаторій у Маріуполі, а наша мама оселилася поруч і приходила до нас щодня. Пізніше почалася війна.

Мій тато забрав родичів і кішку, і поїхав до нас, у Маріуполь. Ми оселилися в орендованій квартирі. Я пішла до школи. Батьки почали шукати роботу.

Я почала переживати, плакала ночами. Було дуже страшно. Я хотіла повернутися додому. Через чотири дні почали стріляти ще сильніше, і ми поїхали додому. А потім ми дізналися, що в парку впав величезний снаряд, але, на щастя, він не розірвався. Якби він розірвався, нашого будинку вже б не було. Усе закінчилось добре.