Я з Запорізької області, з Василівського району. Коли росіяни заїхали у Василівку, я саме був там. Звісно, було дуже страшно. Їх заїхало дуже багато.
Шокувало те, що вони пішли на нас повномасштабною війною. Я не думав, що таке може бути.
Мені довелося виїхати, бо мене б просто розстріляли. Вивезли мене волонтери. Я взагалі не знаю, що без них робили б усі переселенці. І, звісно, зворушили добрі люди, які допомагали багато чим.
Я зараз у Запоріжжі. У мене немає роботи, а загалом усе - більш-менш. Вже вісім місяців не бачив родини. Діти - в Ніжині, в Чернігівській області. А мама з сестрами зараз в окупації.
Я думаю, що війна скоро закінчиться. Хлопці наші – великі молодці. Я вірю, що ми переможемо, виженемо всіх окупантів до останнього, і все буде добре.
