«Я не знаю, чи побачу ще колись рідний Маріуполь»

Двадцять четвертого лютого я поїхала на свою дачу, яка розташована у селищі біля Маріуполя. Нас просто розбили. У селищі було п'ятнадцять будинків, жили лише пенсіонери. Двадцять п’ятого березня я дісталася Маріуполя, аби знайти своїх рідних. Коли я їх знайшла, то дізналась, що моя квартира згоріла. У місті не було світла, опалення та газу.

У мене одна нирка, мені не можна довго перебувати у холодному приміщенні.

Я виїхала з міста разом з дітьми. Зараз живу у рідних в Чернівцях і досі не можу прийти до тями. Мені 71 рік і я не знаю, чи побачу ще рідний Маріуполь. Я дуже хочу, аби закінчилась війна.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/