Батьки Рашель жили на Лівобережжі. 27 лютого російські військові вдарили по приватному сектору та інтернату.
"Як вони вижили, не зрозумію. Вікон не було. Поруч дитячий інтернат. Снаряди влучили в дорогу. Знесло кутовий будинок. Вибуховою хвилею пошкодило дім батьків. Тато був лежачим. Вікно полетіло на маму. Екстрено зібрали найнеобхідніше. Поїхали до центру, але забули ліки для тата. На автобусі - назад. Пережили жах. Ракети летіли крізь нас. Без зупинки. Як їхати додому? Бігли під обстрілами. Впав снаряд, а ми через інтернат вибігали. Розірвало жінку. Уламком відрізало ногу", - згадує жителька Маріуполя Рашель.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.