Олена була налякана, коли почула, що росіяни підійшли до її містечка дуже близько. Вона з донькою виїхала до Польщі і якийсь час жила там

Я мешкала на початку війни в Степногірську разом із донькою і батьками. Я розлучена. Працюю в Запоріжжі. Війна нас застала в Степногірську і ми з донькою були змушені виїхати до Польщі. Зараз ми повернулися до Запоріжжя. Я працюю, а мої батьки втратили роботу.

Ранком 24 лютого я прокинулася, почала збиратися на роботу, і вже в той час  почула перші новини про вибухи. Самих вибухів ми не чули в перший день. Але до нас дійшли на вечір чутки, що росіяни вже біля Василівки й бої вже біля Мелітополя. Був дикий жах – ми просто не знали, що робити.

Морально тяжко таке пережити. Я не знала, що треба робити, як зберегти у безпеці себе, дитину, батьків. До нас прийшли знайомі та сказали, що будуть планувати виїзд. Хлопці з нашого селища на невеликому автобусі вивозили людей. Ми дізналися, що буде такий рейс, я з дитиною зібралася, і ми виїхали до Запоріжжя. Того ж дня сіли на потяг, який їхав до Львова. У Львові ми залишилися у знайомих переночувати, а на третій день виїхали до Польщі.

Я була розгублена, але весь час, поки ми добиралися до Польщі, зустрічали багато гарних людей, які нам допомагали.

Бог нас зберіг: ми не бачили жахів, вибухів. Зараз на територію мого селища часто прилітає, люди гинуть. Мирні люди не готові до такого і не знають, що робити, щоб залишитися живим. Це, звісно, жах, але ми надіємося, що все скоро закінчиться й усі повернуться додому.

Коли ми поїхали за кордон і мешкали в польській сім’ї, нам багато допомагали. Тут також допомагають гуманітарні організації, зокрема Фонд Ріната Ахметова. Іноді, звичайно, є не все, що потрібно, тому що я сама, без чоловіка. Але ми справляємося.

Звісно, я слухаю всі прогнози аналітиків. Мені хочеться вірити, що наприкінці весни або на початку літа все закінчиться. Я розумію, що потрібен час, щоб звільнити всі наші території, але сподіваюся, що це буде найпізніше влітку.

Я вірю, що майбутнє буде добрим, мирним, щасливим. Вірю в чудове майбутнє наших дітей, вірю, що в Україні все буде добре.