Я з дружиною і дітьми прожив в окупації пів року. Росіяни зайшли в село в перші дні війни. Тривали вибухи, селом йшли колони техніки окупантів. Світло не вимикали, бо окупанти зробили наше село опорним. Продукти не завозили.

Росіяни встановили блокпости та забороняли нам виїжджати з села.

Через місяць у мене закінчились запаси їжі. У місцевих підприємців я просив дозволу, аби помолоти пшеницю. Відсіював крупу, аби зварити з неї кашу та пекти оладки. Яйця та молоко у мене були. Росіяни постійно гатили з «Градів», пушок та мінометів. Я не спав півтора місяці, постійно бігав з родиною у підвал. Жалів, що не встиг вивезти дітей.

Після визволення села окупати почали запускати по селу дрони. Зараз вони постійно літають над головою. Поки майбутнього я ніякого не бачу, бо живу на прифронтовій території. Сподіваюсь пережити війну.