Мані зателефонували друзі й сказали, що почалася війна. Навколо все вибухало. Потім закрилися аптеки і неможливо було знайти ліки. Мій чоловік - інвалід, у нього цукровий діабет. У нас не було світла і води. Потім усе налагодилося. 

Найбільше мене шокувало, що все це бачать і чують діти. Жахливо, що війна позбавила їх дитинства. 

Я залишалася вдома весь час. Намагалася не звертати увагу на те, що відбувається. Я спокійно поставилася до всього. Мої близькі залишилися без роботи, у цьому зараз складність. Я працюю в магазині. Люди постійно купують військовим продукти, солодощі. Це мене дуже зворушило. Я сподіваюся, що скоро війна закінчиться. Хочу, щоб усі вижили.