Росіяни почали атакувати аеродром у Херсон о четвертій ранку. Я почув вибухи і зрозумів, що почалась війна. Моя родина виїхала з села до Тернополя. Я був вдома, бо треба було доглядати за хатою. Не міг залишити рідні стіни. Обстріли були дуже сильними. Не було світла та води. У мене є власне джерело, тож вода у мене була. Хліб видавали тричі на тиждень, як гуманітарну допомогу. У мене були запаси картоплі, так і вижив. 

Мене шокувало, що Росія на нас напала. Я не очікував, що таке може бути. На старості років переживаю такі події, це жах. 

Мене приємно вразило, що народ згуртувався та дав відсіч ворогу. До війни такого не було. Після перемоги я б хотів, щоб Україна відновилась. Хочу побачити, як ми заживемо після війни.