Музиченко Олександра, 15 років, студентка Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запасвійськовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Викладач , що надихнув на написання есе: Міщук Альона Вікторівна

Конкурс есе "Війна в долі моєї родини"

Ранній ранок, проміння сонечка…я й уявити собі не могла, що в цю мить зміниться життя багатьох людей та особисто моє. Дуже яскраво пам’ятається, як я збиралася до школи з чудовим настроєм, щоб подарувати його вчителям та поділитися своїми новинами з подругами. Але, на жаль, цього не сталося. Причиною тому була новина, яка збентежила та одночасно налякала людей по всій Україні.

Так, цим прекрасним ранком почалась повномасштабна війна. Мені важко пояснити, яким емоціям я піддавалася в ту мить, але, як і всі, я не могла прийняти, що в наш час ми змушені переживати ці жахливі події. Багато людей покинули свої домівки задля безпеки, а дехто взагалі залишився без них. Авіаційні удари були безперервні, гучні та смертельні. Більша половина українців й не застала ранку зовсім. Можливо вони і не встигли зрозуміти, що трапилось, і врешті решт не зрозуміють вже ніколи… Не прокинуться в сонячний день, не пройдуться під осіннім дощем, не святкуватимуть більше ніколи різдвяні та весняні свята, та не відсвяткують найголовніше свято – нашу Перемогу!

Стосовно мене і моєї родини, ми як і всі збирали тривожну валізу та чекали подальшого розвитку дій. На якийсь час ми забули, що таке гарний сон, прислухалися до кожного шуму та спостерігали за подіями в інших регіонах України, допомагали збройним силам України, надавали гуманітарну допомогу переселенцям. Наші рідні та друзі виїхали за кордон і перебувають досі там. Багато знайомих відправились на фронт з метою захисту нашої держави. Ця війна ще й досі забирає велику кількість ні в чому невинних людей. Все що ми зараз маємо – це завдяки їм та нашим захисникам.

Наші люди мають волю та свободу, ми відстоюємо свою незалежність та справедливість. Всі мріють про мир та найскоріше його настання. В моєму розумінні мир – це добро, яке дарують люди один одному. Це могутнє слово з глибоким сенсом. Воно робить всіх щирими та вихованими, приводить людські стосунки до взаєморозуміння та примирення.