З першого дня війни Райгородок живе під обстрілами. Я не міг подумати, що в країні почнеться війна. У місті були проблеми з продуктами, світлом та ліками. У мене є інвалідність. Я хворий на цукровий діабет – наслідки після того, як працював ліквідатором на ЧАЕС. Тож я постійно потребував медикаментів.

На три місяці я виїжджав до Івано-Франківська, але згодом повернувся. Стрес я долаю власними силами, налаштовуюсь на краще. Я вірю, що війна закінчиться цього року, а мої діти та онуки житимуть краще за мене.