Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Антоніна Федорівна Гомова

«Я не ходжу, тому під час обстрілів нікуди не могла сховатися»

переглядів: 667

Жили добре до війни, а зараз кожен день на нервах. Я не можу ходити, тому під час обстрілів лежала на ліжку, не могла нікуди сховатися. Снаряд падав у дворі, осколками розбило вікна. На стінці висів годинник, і він впали на підлогу. Я весь час читала «Отче наш». Потім мене хвилею скинуло з ліжка. Це було в п'ятнадцятому році. Жах був. В окружності тоді в п'яти будинках посипалися шибки.

Я не ходжу, тому під час обстрілів нікуди не могла сховатися

Війна змінила мій побут. Зараз я не можу поїхати до родичів, потрібен паспорт, дороги закриті. Невідомо, коли все закінчиться.

Все відбилося на здоров'ї, постійно в депресії, п'ю таблетки. Телефон задзвонить, а я вже смикаюся.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Новолуганське 2014 Текст Історії мирних жінки пенсіонери зруйновано або пошкоджено житло обстріли безпека та життєзабезпечення літні люди (60+)
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій