Самойдюк Оксана, 14 років
учениця 9 класу Заболоттівської гімназії
Рівненська область Вараський район с. Заболоття
Викладач, що надихнув на написання есе: Затірка Марина Валеріївна, вчитель математики та інформатики
Моя Україна майбутнього
Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа моя переповнюється великою любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного, адже я народилася в найкращій у світі країні. Я щиро люблю її привітних людей, її родючі землі і безмежні простори. Вічними символами моєї Батьківщини стало блакитне безхмарне небо і золотаві пшеничні поля. Багата українська природа не залишає байдужим жодного мого співвітчизника або гостя моєї країни. Я впевнена, що у нашої держави велике майбутнє.
Тож якою я бачу Україну в майбутньому? Як кажуть, майбутнього без минулого і теперішнього не буває. Звичайно ж, Україна й сьогодні велика держава. І про це можна розповідати нескінченно. Щодо мене, то насамперед я хотіла би, щоб наші співвітчизники стали щирішими, добрішими, поважали і любили свій рідний край, а Батьківщина відповідала їм взаємністю.
Україна ні в якому разі не повинна втратити свої вишиванки, різнокольорові стрічки, музичні народні інструменти, свої танці, завзятий настрій і український дух! Сьогодні Україна багата не тільки на промислові підприємства і родючі землі, а й на працелюбних людей, і такою вона залишиться ще багато століть.
На мій погляд, зараз дуже важливо берегти українську природу: створювати більше заповідників, садів та парків, а також боротися проти вирубування лісів. Адже природа – це наше життя і здоров’я майбутніх поколінь.
А взагалі я впевнена, що майбутнє України найбільш усього залежить від нас з вами. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. Тому якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь якій міжнародній сфері, ми повинні розвиватися самі, тим самим розвиваючи рідну країну, не бути байдужим до майбутнього і докладати до цього якомога більше зусиль. Чим вищими будуть прагнення наших співвітчизників, тим кращий результат ми отримаємо в майбутньому.