Сльоза Уляна, 9 клас, Обласний науковий ліцей Рівненської обласної ради м.Рівне

Вчитель, що надихнув на написання есе - Бондарець Олександр Іванович

«1000 днів війни. Мій шлях»

1000. Що означає ця цифра? Про що вона нагадує? Для мене це не просто число, це дні... Дні війни, які досі наповнені боротьбою, страхом, але водночас стійкістю та незламністю. Ця війна стала періодом змін, які вплинули на мене та стали складовими мого характеру. За ці дні я пройшла шлях випробувань, змін та заперечень, але про все по порядку.

Отож, 24 лютого 2022 року... Як розпочався цей день для мене. Я прокинулася, подивилася на годинник і зрозуміла, що проспала. Так як тоді я навчалася в 6 класі, я ходила у школу в 2 зміну. Перед навчанням в мене мав бути урок художнього мистецтва, тому я почала переживати, що не встигну. Швидко одягнувшись та зібравши речі я спустилася вниз (у мене 2-ох поверховий будинок), побачила тата і маму, вони були сумні. Тоді я не звернула на це увагу, та почала пред'являти претензію: "Чому ви мене не розбудили!? Я проспала і тепер не встигну в художню школу!" На що вони відповіли, що я нікуди не поїду.

Я запитала: «Чому?». Тато сказав: «Бо почалася війна...» Страх. Відчай. Заперечення. Нерозуміння ситуації. І всі ці емоції одночасно. Я навіть не знала, що їм відповісти.

Наступні декілька місяців я навчалася онлайн. Мій тато з перших днів війни почав займатися евакуацією людей зі сходу і кожна його поїздка страшено лякала мене і маму, хоча вона цього не показувала. Я ж, в свою чергу, намагалася всюди, де могла волонтерити: плести сітки, робити окопні свічки, допомагати тату грузити гуманітарну допомогу. Так як я з віруючої сім’ї і ходила в церкву разом з батьками, то досить часто допомагала в церкві з облаштуванням кімнат для переселенців, адже на 2 поверсі нашої церкви були вільні кімнати.

Як війна вплинула на мене та мій характер? Нещодавно я думала про те, які риси характеру проявилися в мене за час війни.

І дійшла висновку, що однією з ключових рис стало вміння швидко та спокійно змінювати вид діяльності. Ця риса проявилася під час повітряних тривог, коли потрібно швидко та спокійно спуститися в укриття. І хоч це вміння з’явилося в мене негативним чином, воно дуже допомагає мені в житті. Я можу швидко та без проблем переключитися з одного завдання на інше, з одного місця на інше.

Ці 1000 днів війни були і є для мене справжнім випробуванням, але також і періодом мого ментального і  психологічного зростання. Я навчилася спокійно і швидко адаптуватися до змін, брати на себе відповідальність і, головне, не здаватися і не кидати справу навіть тоді коли здається, що я її не осилю.

Війна змусила мене швидше подорослішати, але водночас допомогла знайти опору в собі, своїй сім’ї, адже вкотре я впевнююся, що вона мене найкраще підтримає, коли мені це буде потрібно.

Для мене ці дні – це не просто відлік часу, а шлях, який я пройшла. Я дізналася, що таке справжня сила і стійкість, якою вони можуть бути в таких простих діях потипу - допомогти в церкві, підтримати тих, хто цього прямо зараз потребує, працювати для перемоги, попри страх і навіть деколи втому. Цей досвід змінив мене і подарував впевненість, що ми, як нація, як країна зможемо подолати будь-які труднощі. Кожен пройдений день лише наближає нас до перемоги, і я вірю, що вона настане.

Ці 1000 днів – це історія не тільки про війну, а й про єдність, віру, людяність і незламний дух нашої козацької держави.

Мій шлях ще триває, і з кожним днем я готова робити свій внесок у те, щоб цей шлях привів нас до такпобачилого бажаного і омріяного майбутнього. Дякую за увагу!