«Я сама росіянка і ніколи не могла подумати, що на нас нападуть росіяни. Ось це був справжній шок», – розповідає Віра Козаченко зі Степногірська. Її населений пункт знаходиться на лінії розмежування і там почалися постійні обстріли.

Біля будинку жінки почали падати міни і в сусідів повилітали вікна. Неподалік знаходиться Кам'янське, і вона бачила, як окупанти обстрілювали його фосфорними бомбами. У селищі з початку військових дій відсутнє водопостачання і періодично перебивають електричні лінії. «Ми ще терпіли, коли води не було, світло пропадало, але коли за будинком почало все вибухати, то вже не стали чекати», - каже пенсіонерка. Одного дня, рано-вранці, після комендантської години, вони виїхали до Запоріжжя і вже два місяці перебувають в обласному центрі. Їхня донька з онуками живе в окупованому Криму і Віра Броніславівна не знає, коли вдасться з ними побачитися.