Ми - кримські татари. У мене це вже третя міграція, а у сина – друга. Спочатку я повернулась з Узбекистану на історичну батьківщину своїх батьків – у Крим. А коли його окупувала росія, я з трирічним сином переїхала до Ірпеня.
В Ірпені ми жили спокійно і щасливо, син займався спортом і конструюванням… Доки нас знову не дістав «руський мір», що приніс із собою руйнування, кров, жахіття... Одразу евакуюватись ми не встигли через пошкодження залізничної колії, тому тікали шостого березня «зеленим коридором».
Зараз ми тимчасово живемо у селі Солонка на Львівщині. Чекаємо закінчення війни, щоб повернутись додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.