Початок війни був найстрашнішим, тому що для мене це була перша війна. Під час обстрілів доводилося кілька разів ховатися в підвалах. У нас в селищі не так сильно стріляли, як поруч в селі. Але до нас все одно прилітало, і ми боялися. У нашому віці це важко пережити, навіть згадувати страшно.
Було таке, що сиділи без води, навіть брали з річки, кип'ятили і на цій воді готували. Все відбилося на здоров'ї, ночами не сплю, не знаю, чому. Щось, напевно, у мене в організмі поламалося.
З продуктами і медикаментами дуже важко. Зараз ще комунальні [платіжку за комунальні послуги] принесуть, взагалі не знаю, як виживати. Добре було, коли ми отримували продукти від Ріната Ахметова, це була хороша допомога.
Я сама в Новотроїцькому все життя прожила, всі мої найближчі тут, тому мене не дратують обмеження в пересуванні. Але за останні півроку я втратила двох родичів. Війна на людей сильно вплинула.
Мрію про мир, тому що для нормальних людей це найголовніше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.