У 2014 році я ходила під обстрілами на роботу. Тож чудово розумію, як це страшно, вже давно. Я залишаюсь у Краматорську. Якщо у місті будуть точитись бої, то доведеться виїхати. Я це чудово розумію, бо обстріли тривають від початку війни. Снаряди і бомби прилітають постійно. 

Перші місяці війни у місті не було газі і світла. Доводилось їжу готувати на багатті. Через все це я пройшла. 

Моя донька зараз живе в Нідерландах. Я до неї їздила. Мені там дуже сподобалось. Дуже хочу, щоб і Україна була такою цивілізованою країною. 

Мій син служить в ЗСУ, я за нього молюсь, дуже хочу, аби він повернувся.