У перший день війни я збиралась на роботу. Мені зателефонувала мама і сказала, що біля Чорнобаївки вже стоять росіяни. Потім окупували і Херсон. Мене шокувало, що росіяни все розбили. Це був жах. 

П’ять місяців я чекала на ЗСУ, але жити в окупації для мене було нестерпним. Я вирішила виїжджати. Знайшла перевізника і виїхала, але не з першої спроби. Доводилось проходити блок-пости тричі. 

Зараз я живу в Чорноморську. Обрала це місто, бо близько до дому. Мені тут подобається, гарне місто та люди. Я чекаю на мир, а потім буду налагоджувати власне життя.