Житель Гуляйполя Олександр Сакун згадує початок війни: «4 березня в нас почались обстріли. Ми сиділи з дружиною в хаті, бо не було підвалу. Найстрашніше — це паніка, бо ти не знаєш, куди летить». Газу, світла та води не було. Доводилось топити пічку дровами та готувати. Чоловік каже, що він знав, коли окупанти починають обстріл, тому поїхали до обстрілів. Знайшли колону автобусів та поїхали за нею. У квітні родина Олександра виїхала до Запоріжжя, а потім переїхала до Новомиколаївки. Чоловік вірить у перемогу та мріє, щоб після цієї війни всі розуміли цінність життя.