Алла Валентинівна розповідає, що торік вона вийшла на пенсію, будувала плани. Проте з 24 лютого життя перетворилося на існування, все рухнуло, не стало житла. Сім’я вирішила їхати з Маріуполя після того, як сусідові осколком відірвало голову. Героїня ділиться, що їй гірко і боляче від того, що улюблене місто розтерзали та знищили, забрали мирне небо та щасливе життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: