Праведна Вікторія

11 клас, Плахтіївський ліцей Плахтіївської сільської ради

Хто надихнув на написання – Подуст Алла Карпівна, бібліотекар

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Моя чарівна та найпрекрасніша країна – Україна. Мій рідний край, батько й мати, спів солов’я, мій дім – це Україна. В ній я промовила перше слово, зробила перший крок і перша посмішка.

Вона сильна, могутня, вродлива та нездоланна. Україна є незалежною державою з 1991 року. В ній проживає вільний та незламний народ. Наша країна величава своєю красою, плодючістю, добром, пам’ятками. Блакитне небо, тепле сонечко, тихий шепіт водоспаду, цвіт калини, цілюща джерельна карпатська водичка і чути, як кує зозуля. Коли вдихаєш свіже повітря, все навколо ніби завмирає.

Також Україна славиться своєю милозвучною мовою, багатством слів та захоплюючими краєвидами. З приходом весни в нашу країну починає все оживати, прокидаються звірі, повертаються у свої теплі домівки пташки, розквітають квіти, навкруги тиша і спокій та щасливі люди. На літні свята до нас приїжджають туристи та цікавляться нашими традиціями. На полях колоситься золотава пшениця під синім куполом небес.

Ви тільки подивіться, який рушник вишиваний вишила мені бабуся, де кожна ниточка квітчаста! А матуся які косички гарні заплела, і щоб я була найгарнішою подарувала мені сплетений власноруч український віночок. Які гарні в нас села! Біля кожного дому квітучий садок, вишні та запашна яблуня. Як добре, коли в тебе є велика родина і коли після школи тебе зустрічає бабуся з щойно спеченими в печі пиріжками… Таким було наше життя в моїй рідній країні до 24 лютого 2022 року, поки на Україну не вторглася російська федерація і не розпочалась війна.

Війна триває вже другий рік, а я ще досі не можу повірити, що зараз відбувається. Про це боляче говорити, тому що за наше майбутнє віддали життя близькі нам люди.

Загинуло багато дітей та дорослих, зруйновано багато теплих домівок, окуповані села та міста, де був мир і спокій. Тепер не залишилось нічого , крім віри в перемогу. Разом ми вистоїмо все, ми будемо молитись Богу, щоб оберігав наших воїнів, також буде охороняти мамина молитва сина, який добровільно йде на фронт заради свого народу. Ми не одні. Нам допомагають інші країни, які також вірять в перемогу. Як боляче прокидатись після безсонної ночі і розуміти, що зараз з нами не минуле радісне, а теперішнє безжалісне.

Ми не радіємо кожному дню, а молимось тільки, щоб цей день прожити, тому що не знаємо, що буде завтра. Але хай знають ті потворні люди, які щодня направляють ракети в Україну, що ми не здамося ніколи і вистоїмо.

Війна триває вже другий рік, а я ще досі не можу повірити в те, що зараз відбувається.

Та коли настане мир і буде наша перемога, я стану на коліна і подякую всім, хто віддав своє життя за наше майбутнє. Як я чекаю той день, коли офіційно по всіх куточках світу розголосять, що Україна перемогла, ми вистояли все і вигнали ворога з нашої землі. Усі сім’ї, які виїхали в інші держави, рятуючись від війни, спокійно та з вірою приїжджатимуть у свою рідну країну, у свою домівку. Ми разом на зимові свята поїдемо в Карпати і відсвяткуємо перемогу, скуштуємо українську національну страву, посмакуємо вино з запашного винограду. Влітку ми обов’язково відвідаємо Крим та відпочинемо на морі. Заспіваємо українські пісні, піднімемо високо вгору блакитно-жовті прапори та гучно скажемо: ’’Слава Україні! Героям слава! Україна понад усе!‘’ Я хочу, щоб наші очі не бачили зла та щоб за нами не стояла чорна тінь.

Після перемоги Україна стане новою. Її буде видно навіть з космосу, як зірочку ясну.

Наша сила, наша слава переможе всі недолі і розпалить вогонь в кожному серці та буде продовжуватись наш рід. В майбутньому моя країна буде на першому місці у сфері технологій.

Наші мелодійні пісні будуть звучати по всьому світові.

Буде найкраща освіта, ми кожного дня будемо одягати вишиванку і досягати усіх вершин разом ,тому що разом ми сила! В нашу країну зможуть завітати гості інших держав і ми гостинно будемо їх зустрічати з хлібом й сіллю.

А ви знаєте, чим відрізняються справжні українці, в чому наша суперсила? Українці – це не населення. Це - не просто народ. Це – Нація! Нація непокірних, незламних, непереможних! Українці - дуже розумні, працьовиті люди і мова наша солов’їна.

Я пишаюсь тим, що я - Українка!