Козлова Софія

10-а клас, Петропавлівський ліцей №1

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Вже майже скоро, 24 лютого 2024 року, буде як 2 роки війни. Це складно та неможливо усвідомити, але так і є.

Більшість населення нашої держави були змушені зазнати великого горя та покинути свої рідні домівки із-за розбомблених міст, сіл.

Для кожної української людини, не має значення, українця чи українки, старшого чи молодшого покоління - війна повернулася не щасливою стороною. Мені здається, те, що кожна людина 23 лютого 2022 року мала свої плани, мрії та здобутки на наступний день - це все зруйнувала війна. Саме із-за війни люди втратили змогу нормально жити, кожна людина отримала переживання за себе та своїх рідних. Але, незважаючи ні на що, українці - залишилися незламним народом, справжньою незламною нацією. Не дивлячись на складну ситуацію в Україні, не байдужі українці та українки різного віку - шиють маскувальні сітки, створюють волонтерські пункти і допомагають нашим військовим та медикам з передової, гарячих точок. Як би це і не звучало, але це і є нашою незламністю.

Країна-ворог намагалася нас зламати та зробити так, щоб ми здалися та втратили надію в щасливе майбутнє своєї країни.

Це не так, я вірю, та вважаю що більшість українців зі мною погодяться за те, що в Україні - буде справді щасливе майбутнє. Наш народ на протязі багатьох віків боровся за волю та незалежність нашої країни, як би і що би не було - ми вистояли. Я вважаю, те, що у цій війні ми також вистоємо та переможемо, дякую за змогу вільно жити нашим ЗСУ. Саме за критерії нашої незламності, волелюбності та незалежності - наша країна існувала та буде існувати, тому, - це можна вважати нашою відмінністю та суперсилою. Бути українцем або українкою - це справжня суперсила, навіть якщо і інші вважають інакше. Слава Україні! Героям Слава!