Я родом з Макіївки, але на початку війни 2014 року переїхала до Харківської області. Після повномасштабного вторгнення обстріли дійшли до нас. Люди гинули, вулиці пустіли, а будинки руйнувалися на очах.

За цей час я двічі втратила свій дім. Здавалося, що втрачаєш не просто стіни, а шматочок життя, спогадів, всього, що дорого серцю.

Ми з чоловіком переїхали до Харкова. Тут я почала допомагати іншим, стала волонтером. Допомагаю переселенцям, які залишилися без житла, без роботи, без надії. Іноді це важко, іноді здається, що сил вже немає, але бачити, як хоч трохи допомагаєш людям, дає сенс і підтримує.

Кожен день я сподіваюся на мир. Хочеться, щоб можна було знову спокійно жити,  щоб все погане залишилося в минулому, і настало життя без страху.