Привіт, святий Миколаю! Мене звати Артем. Мені 7 рочків. Я народився і проживав у місті герої Харкові. Але коли почалась війна нам прийшлось переїхати до Павлограду, що на Дніпропетровщині. Тут мені не дуже подобається, я хочу додому до своєї кімнати та іграшок. Тут в мене не має друзів. Я мало з ким спілкуюся.
Мене робить сильним у цей непростий час – віра, віра в себе та нашу країну. І звісно мені допомагає любов та підтримка мами. Мені не вистачає телефону для навчання онлайн. У мами зараз немає можливості придбати мені його. Тому я займаюся з її телефону, коли маю можливість. Я би хотів поділитися зі Святим Миколаєм своїми переживаннями, я дуже погано переніс бомбардування мого міста... Зараз я ходжу до психолога. Я вдячний Богу, що я та мої рідні живі. Я мрію, щоб скоріше закінчилася ця клята війна!
Дякую, що вислухав. Твій Артемчик.
