Горошко Анна, Нововоронцовський ліцей, 9-Б клас, Бериславський р-н, Херсонська область

Вчитель, що надихнув на написання есе — Іващенко Юрій Олександрович

«1000 днів війни. Мій шлях»

Всім привіт, хто читає цей лист!

Я — Горошко Анна Юріївна, учениця 9-Б класу Нововоронцовського ліцею Бериславського району Херсонської області. Проживаю у своєму маленькому, рідненькому, чудовому селищі.

Зараз настали важкі, страшні, небезпечні часи для нас усіх і для всієї України. 24.02.2022 — це страшна дата: настала війна. До цього моє життя було чудовим та щасливим. Я ходила до школи, навчалася, спілкувалася, бачилася з однокласниками та вчителями. У нас були цікаві навчальні дні, походи, екскурсії, змагання. У родині ми щовихідних відпочивали на природі, ходили на пляж, готували їжу на вогні, збирали гриби.

Я довго не могла повірити, що настала війна. Коли росіяни почали активно захоплювати міста і все ближче підходити до нашого селища, розпочався справжній страх.

Люди почали робити запаси їжі. Ми чекали — де буде вибух, звідки прийде біда. Сиділи в підвалі, було страшно і вдень, і вночі. Мама втішала, що все минеться, що наші мужні Захисники покарають за зло. Але це були лише слова.

Одного разу вночі був дуже сильний вибух біля нашого будинку — тоді ми вирішили переїхати.

Дякую нашим воїнам, які під обстрілами вивезли мене, сестру і маму, яка була на шостому місяці вагітності. Дякую вам, хай вас Бог оберігає. Після нашого виїзду обстріли стали щоденними. Деякі люди боялися покинути дім. Багато знайомих і рідних загинули. Зруйновані школи, магазини, будинки, наш дім.

Моє життя наче зупинилося. Постійні депресії, хоча й були в безпеці, серце розривалося.

Навчання — дистанційне. Друзі — лише по телефону. Рідні — хто де. Але ми підтримували одне одного. Навіть у безпечному місці були сирени, ракети, шахеди, вертольоти. Наші Захисники захищали нас у спеку і холод. Спасибі вам. Ми пам'ятатимемо це все життя.

Коли наші солдати звільнили мій рідний край, ми повернулися додому. Це був прекрасний день. Ми почали ремонтувати будинок, я зустрілася з друзями, побачила вчителів і знайомих. Але війна ще триває. І ніхто не знає, коли вона закінчиться.