У перший день війни я їхав додому з роботи, мене застали обстріли. Я дістався дому та жив під постійні звуки вибухів. Розівку окупували у перші дні війни. Не було води, світла та газу. Продукти у мене були, тому я не голодував. 

Я не міг виїхати з селища через хворобу мами. У неї була онкологія. На жаль, вона померла.

Потім мене вже нічого не тримало та я евакуювався до Запоріжжя. Тут винайняв квартиру. Але ракет С-300 прилетіла у мій будинок. Я довго лікувався у Києві. Зараз я сподіваюсь на завершення війни. Додому повернусь тільки після того, як в село зайдуть ЗСУ.