Війна почалася раптово. Одразу почали прилітати снаряди. Було не до роздумів – лише страх. Я не знала, куди бігти, як захиститись. Все руйнувалося: магазини, аптеки, звичне життя. Я згадала 2014 рік, коли виїхала з Донецька. Тоді вже дізналась, що таке бойові дії. 

Обстріли йшли житловими районами. Люди втрачали будинки, сім'ї, здоров'я. Іноді не було води, іноді зникав газ. Умови були жахливими. І в цій ситуації доводилося думати лише про одне — як вижити. Я була вагітною, а лікарів у місті вже не було. 

Коли вибухи почалися зовсім поруч, я не витримала. Я вирішила виїхати. Зараз я чекаю на мир. Мрію про той день, коли зможу повернутись додому. Вірю, що Донбас вистоїть, і ми разом зможемо його відновити.