Після початку війни я опинилась в окупації. Росіяни їздили вулицями на військовій техніці. Обстріли тривали постійно, я боялась виходити на вулицю. До вересня залишалась вдома. Я не могла залишити свою квартиру.

У селі не було світла та води, закінчувались продукти. 

Виїхати мене змусили діти. Зараз з чоловіком живу в Запоріжжі. Тут також живе донька з родиною. Обстріли постійно і в Запоріжжі, але я поки нікуди далі не їду. Отримую гуманітарну допомогу. Вдячна Фонду Ріната Ахметова за підтримку. Пенсія у мене маленька, але якось виживаю. Вірю в перемогу. Обов’язково повернусь додому після настання миру.